Папіломавірусна інфекція (ПВІ)

Папіломавірусна інфекція відноситься до захворювань, що передаються статевим шляхом, і викликається вірусом папіломи людини (ВПЛ). У жінок з повністю підтвердженим раком шийки матки в 99,7% випадків була виявлена ДНК ВПЛ. Деякі типи вірусу в 50% випадків викликають розвиток злоякісних пухлин піхви і вульви.

Рівень захворюваності ПВІ найбільш високий у жінок у віці 15-25 років. При проведенні діагностики ВПЛ виявляється у 40% пацієнток. Через три роки після початку статевого життя, за даними деяких дослідників, 70% молодих жінок вже інфіковані, причому у них відбуваються швидше мимовільне видалення ВПЛ і зворотний розвиток патологічного процесу, ніж в осіб старшої вікової групи.

Етіологія та патогенез ПВІ

ВПЛ - широко поширена і найбільш мінлива група вірусів, що інфікують людину. Це маленькі ДНК-віруси, що не мають оболонки. В даний час відомо понад 100 типів ВПЛ. Близько 30 з них вражають епітеліальні покриви нижніх відділів статевих органів і зону ануса. Всі типи вірусів умовно діляться на високо- і низькоонкогенні (з високим та низьким ризиком виникнення злоякісних пухлин при зараженні). ВПЛ типів 6, 11, 42, 43 і 44 класифіковані як віруси низького ризику, а ВПЛ типів 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66, 68 - високого ризику розвитку раку.

За даними Міжнародного агентства з дослідження раку, з 100 випадків з підтвердженим взяттям зразків тканини раком шийки матки найбільш поширеними типами ВПЛ є:

  • ВПЛ 16 - 53%;
  • ВПЛ 18 - 15%;
  • ВПЛ 45 - 9%;
  • ВПЛ 31 - 6%;
  • ВПЛ 33 - 3%.

Найбільш високоонкогенними визнані ВПЛ типів 16 і 18. Науковими дослідженнями доведено, що з моменту інфікування і до появи викликаних цими вірусами злоякісних утворень, проходить в середньому 5-10 років. Близько 10% всіх випадків ПВІ статевих органів супроводжується розвитком раку шийки матки.

Віруси передаються при мікротравмах шкіри та слизових оболонок, а також статевим шляхом, в тому числі при оральних і анальних статевих контактах. Також можлива передача від матері до плоду та через медичний інструментарій.

Слід зазначити, що презерватив не є засобом запобігання від ПВІ (контакт шкіри).

Клініка ПВІ

Звичайні осередки локалізації ПВІ - піхва, шийка матки, вульва, промежина, область шкіри навколо заднього проходу, сечовипускальний канал і інші епітеліальні покриви статевих органів.

Найбільш часто ПВІ протікає безсимптомно, зазвичай на тлі різних гінекологічних захворювань (вульвовагініту, ендоцервіциту, метаплазії). Відзначається поєднання ПВІ з іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) - гонореєю, трихомоніазом, хламідіозом, генітальним герпесом з відповідною клінічною картиною.

Специфічними проявами ПВІ є гострі кондиломи (бородавки) статевих губ, вульви, піхви, шийки матки і області ануса. Гострі кондиломи виступають над поверхнею шкіри або слизових оболонок, мають тонку ніжку, рідше - широку основу. При рясному розростанні вони нагадують структуру цвітної капусти або півнячих гребінців. Кондиломи бувають різної величини - від плями з дрібною крапковостю та з низькими шилоподібними випинаннями до великих пухлин типу гігантських кондилом. Кондиломи, що ростуть назовні, можуть бути безсимптомними. Занепокоєння в таких випадках викликає тільки косметичний дефект. Іноді вони супроводжуються появою свербежу, виділень і хворобливістю. Під час вагітності спостерігають їх схильність до зростання, після пологів - до спонтанного зворотного розвитку.

Діагностика ПВІ

При огляді зовнішніх статевих органів виявляється наявність кондилом. При огляді в дзеркалах з використанням 3-5% оцтової кислоти і розчину Люголя (йод) змінений епітелій виглядає як біла пляма або ділянку, який йод не забарвлює.

Лабораторні методи дослідження ПВІ

Крім загальноклінічних методів обстеження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі і т.д.), необхідно проведення цитологічного дослідження мазків, яке засноване на оцінці клітинного складу вмісту, що наноситься на предметне скло. Основна ознака ПВІ в цитологічному мазку - наявність клітин зі специфічними змінами структури. Для виявлення вірусних генів та визначення їх типу використовується метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). Але наявність ДНК ВПЛ, визначене методом ПЛР не дає оцінки клінічної ситуації і прогнозу захворювання.

Інструментальні методи дослідження ПВІ

Проведення кольпоскопії дозволяє визначити зону ураження, а також зону аномальних утворень, їх розміри, ступінь вираженості. При наявності кондилом відзначають хвилясту негладку поверхню епітелію шийки матки або піхви. Під впливом розчину Люголя уражена ділянка епітелію забарвлюється у вигляді білястої крапковості (манної крупи). При наявності показань можливе проведення прицільної біопсії шийки матки під контролем кольпоскопу. При наявності кондилом виявляють характерну структуру багатошарового плоского епітелію з дрібними гострими виростами (хвилястість поверхневих відділів) і ознаками запалення. Діагностичне вишкрібання каналу шийки матки і стінок порожнини матки здійснюють при наявності ПВІ і при підозрі на розвиток злоякісних утворень.

Лікування ПВІ

Лікування кондилом проводиться відповідно до їх локалізацій, характером процесу, урахуванням супутніх захворювань та складається з місцевих методів та неспецифічної противірусної терапії. Всі види місцевого лікування спрямовані на видалення кондилом. З цією метою використовують різні види хімічних препаратів. Для місцевого лікування можуть бути використані і фізико-хірургічні методи:

  • кріодеструкція;
  • електрокоагуляція;
  • радіохірургія;
  • лазеротерапія;
  • хірургічне висічення.

Носійство ВПЛ не є довічним на відміну від інших вірусних інфекцій. І хоч повного лікування різноманітними препаратами (в тому числі, імуномодулюючими) досягти неможливо, часто спостерігається спонтанне, мимовільне лікування. Питання про доцільність лікування кожного пацієнта має вирішуватися індивідуально. А ось чинників, що знижують імунітет (переохолодження, сильні емоційні стреси, хронічна перевтома, авітаміноз), носіям ВПЛ потрібно уникати однозначно всім.

До лікування можуть бути додані вітаміни, десенсибілізуючі засоби, адаптогени, антиоксиданти, тощо При наявності патологічних змін шийки матки у вигляді дисплазії лікування проводять згідно з відповідними схемами. Виключно значущим ускладненням інфекції, викликаної ВПЛ є розвиток злоякісних новоутворень (рак).

Критерії ефективності проведеного лікування включають позитивні результати кольпоскопії, цитологічних тестів і відсутність ДНК вірусу, підтверджене ПЛР.

Медичний портал «Здоров'я України»