Алергічний риніт у дітей: лікування та профілактика

05.10.2013

причини алергічного риніту

Алергічний риніт - запалення слизової оболонки носа внаслідок алергічної реакції.

При алергічних захворюваннях дихальних шляхів (так званих респіраторних алергозах) і, в тому числі, алергічний риніт основним шляхом проникнення в організм алергенів є інгаляційний. Однак є деякі вікові особливості спектра алергенів: у дітей раннього віку формування дихальної алергії частіше пов'язано з впливом харчових алергенів (коров'яче молоко, овочеві соки та ін.), У дошкільнят на перший план виступають побутові алергени. А у більш старших дітей - алергени пилку рослин, такий алергічний риніт проявляється навесні і влітку.

Алергічний риніт буває:

  • цілорічним, причина якого - побутові алергени, а симптоми посилюються в осінньо-зимовий період, та
  • сезонним, викликаним пилком рослин.

Одним з основних сприяючих до алергії факторів є спадкова обтяженість по алергічних захворювань. Велике значення також мають: алергічний діатез, штучне вигодовування, забруднене повітря, повторні та нераціонально ліковані ГРЗ, харчування консервованими продуктами, хронічні хвороби травного тракту, дисбактеріоз кишечника, шкіри і слизових оболонок.

Одним з основних сприяючих до алергії факторів є спадкова обтяженість по алергічних захворювань.

Клінічна картина алергічного риніту характеризується нападами чхання, рясним виділенням прозорого вмісту з носа, закладенням носа. Дитина дихає через рот. Також з'являється свербіж в носі, тому дитина морщить ніс, тре його, внаслідок чого з'являється поперечна складка вище кінчика носа. Іноді закладеність носа може бути основним симптомом алергічного риніту.

Одночасно можуть відзначатися кон'юнктивіт, одутлість обличчя, темні кола під очима, головний біль, слабкість, алергічні висипання на шкірі. Підвищення температури зазвичай не буває, хоча може бути озноб. ЛОР-лікар при огляді відзначає блідість і набряк слизової оболонки носа.

Діагностика алергічного риніту починається з докладного опитування пацієнта, важливо:

  1. Наявність алергічних захворювань у інших членів сім'ї,
  2. Алергічні реакції у самої дитини в минулому,
  3. Зв'язок початку загострення з сезоном, часом доби, контактом з побутовими (прибирання будинку), епідермальними (гра з тваринами), пилковими (прогулянка в полі, лісі в сезон цвітіння) алергенами, прийом медикаментів, змінами в дієті.

Наступний етап - об'єктивне обстеження, при якому виявляють характерні ознаки алергічного риніту, описані вище.

Для лабораторного підтвердження алергічної природи нежиті використовують такі тести:

  1. Помірне збільшення числа еозинофілів в крові,
  2. Підвищення рівня загального IgE в сироватці крові,
  3. Підвищений вміст еозинофілів при аналізі носового вмісту.

Також алерголог може призначити алергологічні проби на шкірі або invitro (як правило, дітям до 5-ти років, хворим з безперервно рецидивуючим перебігом риніту або при наявності дерматиту) для виявлення причинно-значущого алергену.

Лікування алергічного риніту полягає в наступному :

  1. Роз'єднання з алергеном, якщо він відомий. А також режим максимального антигенного щадіння, який передбачає оздоровлення домашньої обстановки при побутовій алергії, гіпоалергенна дієта - при харчовій. При реакції на пилок рослин - зміна географічної зони в сезон цвітіння рослин, що викликають алергію, відпочинок біля водойм, на море.
  2. Медикаментозне лікування включає антигістамінні препарати загальної та місцевої дії, гормональні препарати (тільки в крайньому випадку, оскільки безпека їх застосування у дітей не доведена). Для попередження розвитку алергічної реакції на слизовій носу місцево використовують препарат з групи "стабілізаторів опасистих клітин" (кромогликат натрію), який стримує клітину від викиду гістаміну та інших речовин. При тривалому перебігу захворювання призначають препарат тієї ж групи (кетотифен) всередину тривалим курсом (не менше 3-х місяців).
  3. Алерголог може призначити курс специфічної гіпосенсибілізації, метою якої є зниження активності алергії та полегшення перебігу хвороби.
  4. Фітотерапія при індивідуальному грамотному призначенні дає позитивні результати. Однак дітям з пилкової алергією вона не рекомендована.
  5. Гомеопатія також ефективна при лікуванні алергічної патології взагалі і риніту зокрема.

Профілактика при відповідній родинній історії починається під час вагітності і зводиться до раціонального режиму та дотримання гіпоалергенної дієти. Тривале грудне вигодовування, загартовування, раціональне лікування ГРЗ знижує ризик розвитку респіраторних алергозів у малюка.

Важливо відзначити, що медикаментозну профілактику загострень сезонного риніту потрібно проводити за 1-2 місяці до передбачуваного загострення.

Фахівці Клініки лікування холодом Медкріоніка рекомендують унікальні методики лікування риніту методами кріотерапії. Особливо важливим є те, що лікування риніту за допомогою кріотерапії дає вельми стійкі позитивні результати в групі хворих, які раніше тривало та безуспішно лікувалися іншими методами.

Автор: лікар-педіатр Марія Савінова

За матеріалами uaua.info